В ніч з 21 на 22 грудня 1947 р. на свято Анни боївка СБ в числі п”яти осіб заквартирувала в с.Креховичі. Це були хлопці із с.Ракова: Пронів Василь Іванович – “Марко”, Гринишин Михайло Васильович – “Володко”, Фрищин Микола Андрійович – “Бистрий”, Оглабин Юрко Васильвич – “Остап” був із с.Креховичі, п”ятий повстанець з Долини. Двоє заквартирували у Стамбульського, який працювава дорожнім пригадиром, а троє – в хаті по сусідству.
22 грудня в обід хлопці переодягнулися в жіночий одяг і пішли до Стамбульського, а “Марко” залишився сам на квартирі. Повідомлені провокатором більшовики приїхали із Брошнева, обступили хату. Хлопці сховалися на стриху і не відзивалися. Більшовики взяли сусіда, дали йому записку, щоб повстанці здалися. Сусід пішов і, вернувшись, сказав, що там немає нікого. Більшовики не повірили і почався бій.
На допомогу прибув гарнізон із залізничного моста. “Марко” почув постріли і поповз у старий цвинтар, заліг за могилу і з снайперської рушниці знищив 13 більшовиків і 5 поранив, в тому числі майора і капітана. Хати Стамбульського і його сусіда згоріли.
В червні 1948р. в лісі біля с.Надієва “Марко” загинув в бою з більшовиками.
В книзі “Літопис УПА, т.38. Перто Й. Потічний Архітектура резистану: криївки і бункри УПА в радянських документах” с.153 подано схему криївки:
Схема до опису бойових дій чекістсько-військової групи 2 сб 215 сп в с.Креховичі, що проходили 22.12.1947р.:
Умовні знаки:
- Хід до хати.
- Ляда ходу в підвал.
- Люк на стріху.
- Вікно, через яке вискочив серж.Залізень.
- Вікно підвалу, з якого стріляли повстанці.
- Запасні двері, через які виходили повстанці.
- Паркан, через який відходили повстанці.
- Підвал (зацементований), з якого повстанці здійснювали обстріл через підвальне вікно.
- Горище, з якого повстанці відстрілювалися.
Схему зладив: кресляр-картограф 1 відділу серж. Данілін 25.12.1947р.
В пам”ять про загиблих повстанців було складено вірш:
Світив місяць внічку та й на чисте поле,
В Креховичах впали чотири соколи.
Загинув друг “Бистрий” із другом “Арпадом”,
Загинув “Володко” із другом “Остапом”.
А за “Бистрим” плаче мати із братами,
За другом “Арпадом” – жінка з діточками.
За “Володком” плаче сестра із братами,
За “Остапом” плаче старенькая мати.
Не плач, стара мати, в Сибірській пустині,
“Остап” спочиває у високій могилі.
Тільки славний “Марко” не дався впіймати-
Тринадцять чекістів положив він спати.
Тільки славний “Марко” до останку бився,
Він клятим чекістам за все відплатився.
Помстив за смерть героїв, які в бою впали,
Які за Україну голови поклали.
Виписано з книги “Нескорена Долинщина”
[…] 22 грудня 1947 рік, бій в с. Креховичі […]