Першими паростками освіти в селі були спроби монахинь із монастиря, що розмістився в колишньому замку, навчити декількох дітей грамоті.Але це були одиниці із числа дітей сільських багатіїв і монастирської  прислуги.

050332

Перша школа в Перегінську, тоді  за адміністративним поділом він відносився до Стрийського округу, була відкрита в 1832 році.Це була парафіальна початкова народна однокласна школа.Навчальний рік в парафіальних школах тривав 10 місяців і 24 дні та ділився на півріччя. Після кожного півріччя учні здавали екзамени, а на протязі навчального року повинні були п”ять разів висповідатись. Галицькі школярі студіювали “Буквар”,”Граматику”, “Числівець”, “Молитвослов”. Школа утримувалась за кошти громади. Крім матеріальних проблем розвитку шкільництва, найболючішим було забезпечення шкіл вчителями. В школах досить часто призначали вчителів польської національності,які не вміли навіть читати по-українськи,не те, щоб навчати дітей.

В 1847 р. Для 6000 жителів села  працювала однокласна школа з українською мовою навчання,але охоплювала навчанням вона не більше 0,3 % жителів.За переказами старожилів селища,перша школа розміщувалась в приміщені для прислуги на території замку і займала одну кімнату.

Вчителем народної однокласної школи в 1838 р. Був Лагоузін Юстин, поляк за національністю, українською мовою не володів.

В шкільництві важливу роль відігравали священники. Так, з Перегінським пов”язано ім”я Миколи Кобринського, який з 1852 року працював шкільним інспектором Перегінської округи.

Кобринський Микола Миколайович

Кобринський Микола Миколайович (* 29 квітня 1829, Чернівці — † 1893) (літературний псевдонім «Микола Гуцул») — український фольклорист, письменник та культурно-просвітній діяч.  Народився в учительській сім’ї, закінчив факультети теології та філософії Львівського університету. 1852 року приступив до праці в Перегінському окрузі — як шкільний інспектор. З його старань в Перегінському шкільному окрузі засновано 27 шкіл, в Ціневі читальню, з 1856 одночасно був священиком у Ціневі. Дописував в газету «Зоря галицька», був позаштатним співробітником.Окрім іншого, займався збиранням етнографічних матеріалів та народної творчості Бойківщини, Буковини, Гуцульщини. Є укладачем збірника пісень і переказів Долинського округу та «Гуцульського словника», ними в своїх працях користувалися Я. Головацький та Є. Желехівський.

В 1864 р. в школу ходило 37 дітей.Ходили босі, одяг був із домотканого полотна, взимку школу майже не відвідували, бо не було взуття.

20160217_114411

Тільки  в 1882р. в Перегінську, тоді уже Долинського повіту, польська шляхта відкрила двокласну школу для хлопців, яка працювала до 1896 р.Першого жовтня 1897 р. Шкільна рада перетворила двокласну школу в чотирикласну.Навчання велося уже українською мовою.А в 1898 р. жителі селища  побудували поблизу замку, на території колишньої лікарні, нове приміщення школи. Воно було дерев”яним прямокутної форми, крите дранкою. Посередині був коридор, де з обох боків були виходи. Від коридора по обидва боки було по дві класні кімнати з двома вікнами в кожній. Площа кожної кімнати становила приблизно 30 квадратних метрів. Школа майже пустувала, бо діти бідняків до школи не ходили-не було одягу, взуття.

009

Приміщення цієї школи не збереглося.  (Записано із спогадів жителя селища Мельника Й.П.).

2 серпня 1901 р. Перегінську чотирикласну школу Долинського округу № 19969 перейменовано на  “чотирикласну хлопчачу” і  “чотирикласну дівочу” школу.Навчання проходило в дві зміни в приміщенні новозбудованої школи.

20160217_112620

В 1905-1907 р.р. на кошти зібрані серед жителів селища та сусідніх сіл було побудовано нове цегляне двоповерхове приміщення школи на 10 класних кімнат з чотирма великими вікнами в кожній. Опалення приміщення пічне,добре діє природна вентиляція. Воно збереглося до наших днів. І в ньому продовжують навчатися учні Перегінської ЗОШ №1. Площа класних кімнат 48-50 кв. м. На першому поверсі було чотири класні кімнати, учительська і квартира директора. На другому-шість класних кімнат.Навчання повинно було вестись українською мовою, але вчителі поляки не знали “хлопської” мови, викладали по-польськи. Школу відвідували в основному діти духовенства,багачів та службовців.Більшість дітей не навчалися, або відвідували школу лише протягом двох-трьох місяців.

033838

В 1926 р. Директором школи був Кароль Урбан (поляк).Навчання велося на українській мові. Були уроки німецької і польської мови.Також були уроки релігії.Уроки релігії вів місцевий священник Патрило. У кожному класі над дверима був плакат “Без Бога ні до порога”.

В ті роки учнів у школі били тростиною, ставили на коліна.На початку і вкінці навчального року всі діти походом йшли до церкви і співали церковні пісні.

В 1935 р. в школі нараховувалось 577 учнів. Хлопчики і дівчата вчилися окремо.

В 1936 р. Директолром був Терлецький. Уроки катехизму вів Нагірняк. Вчителями були Наталія Кліновська, Софія Мандрик,  Ганжа-німецьку мову, Ярослава Долінкова-вчителька молодших класів, Йосип Мізун-співи.

Школа була семирічною. В школі навчалося близько 300 дітей переважно заможних селян, крамарів, службовців. 70% населення було неграмотним. До 1939 р. В селі не було жодного вчителя з вищою освітою. Школа була двомовною, більшість предметів викладались польською мовою.

20160217_113954

Після війни у 1944 р. Розпочалось навчання в школі. Оболв”язковим відвідування школи  було для всіх хто був шкільного віку і хто не встиг розпочати своє навчання за часів німецької окупації. В класах були переростки. Обов”язковим було навчання до семи класів. Краще підготовлені учні продовжували навчання у старших класах. До 1955 р. Навчання кілька років було платним. Після війни було дуже мало підручників- 5-10 підручників на клас.Зошити видавали у школі, продавали пера, а деякі учні виготовляли саморобні ручки і продавали. Писали чорнилом, яке носили до школи в спеціальній посудині-чорнильниці.

00134620160217_114645

В Перегінську навчалися учні з Небилова, Сливок, Ясеня. Ці учні жили в гуртожитках, або знаходили помешкання в селі. Вчителі були приїжджі.

0050 0060

В 1984 р. збудована нова школа:3-поверхова, з газовим опаленням, кухнею, актовим залом, спортзалом на 1170 учнів. В цей час в школі навчалось більше 1400 учнів,змушені займатись у дві зміни.

048907004

001 002

З 1944 р. До наших днів директорами школи працювали:

1.Мілевський Сігізмунд Сігізмундович –  1944-1946р.р.

2.Селезнев Ілля Данилович – 1946-1951р.р.

3.Б”ятець Мотря Степанівна – 1951-10.07.1953 р.р.

4.Гарасенко Василь Олександрович-1953-1955 р.р.

5.Мігита Парасковія Іванівна- 1955-9.11.1955 р.р.

6.Гур”єв Петро Ілліч- 15.12.1955-13.11.1957 р.р.

7.Івашин Олексій Никифорович- 20.111957-15.08.1957 р.р.

8.Лук”яненко Євдокія Михайлівна- 15.08.1957-15.08.1973 р.р.

9.Головчак Євген Леонович- 15.08.1957-29.09.1978 р.р.

10.Мотрук Мирослав Дмитрович- 16.10.1978-08.1994 р.р.

11.Слюсаренко Євген Йосипович-08.1994-

12.Депутович Іван Ілліч-

6 КОМЕНТАРІ

  1. Доброго дня Вам ! Знаєте, яка в мене перша думка після прочитаного? Дуже великий у вас провал в історії школи від 1955 по 1984 роки. А чому?
    Варто написати більше. Тим паче, в той час багато цікавого діялося в Перегінській середній школі номер один. Багато сильних вчителів викладало. Школа була сильною і авторитетною в районі. Можна спогади позбирати серед колишніх учнів. Це було б цікаво, повірте.

    • Депутат Б. «Перегінське. Історичні нариси та новели» . – Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2005. – 100 с. : іл.
      Лесюк О. Вівтар свободи : про діяльність „Просвіти”, „Пласту” та інших громадських організацій на теренах Рожнятівщини кінця ХІХ-30-40 рр. ХХ ст.- Рожнятів: Таля, 2007.- 303 с.
      Матеріали з музею.

  2. Цікава історія школи №2, адже до її відкриття (початок 60-х років минулого століття) діти початкової школи навчалися де-попало: у приватному будинку Марціних, приміщенні колишнього банку (де тепер автошкола), резиденції. Двоповерхова будівля для дітей 1-4 класів значною мірою була викінчена з допомогою батьків. Так само облаштовувалася і територія надворі, особливо фізкультурний майданчик.
    У цій школі працювали (і працюють) хороші та відомі на всю область вчителі.

    • Ми вже багато разів зверталися до вчителів школи № 2, щоб допомогли з історією цієї школи, але, нажаль, реакції поки що ніякої. Будемо вдячні за допомогу.

Залишити відповідь до Люба Бойко Скасувати відповідь