В боротьбі з Визвольним рухом більшовицький ворог вдало користувався з того, що наші люди шанували свої традиції. Тому особливо активно проводились засідки і облави саме на релігійні свята, адже в такі дні підпільники дещо втрачали пильність, дехто приходив з лісу додому щоб відвідати батьків, родичів чи кохану дівчину. Так на саме Свято Спаса в 1949 р. в Нижньому Струтині загинув член ОУН – СЕМКІВ Йосип Іванович, 1917 р.н. В Іванівці в 1945 р. загинув кущовий керівник СБ на псевдо “Павук”, а в Сливках 1947 р. – чотовий сотні Донського ПЛІШ Павло, уродженець Ясеня.  

Рівно 70 років тому, 19.08.1948 р., в західній околиці села Ясеновець в нерівному бою загинуло шестеро підпільників –

  1. ЛОЗИНСЬКА Параска Петрівна “Марійка”, 1930 р.н – станична ОУН с. Спас, уродженка с.Сваричів.

2. ЛУШТВА Петро Михайович “Левко”, 1913 р.н – референт пропаганди кущової ОУН, уродженець с.Спас,

3. ВІНТОНЯК Федір Юрійович “Чайка”, 1922 р.н – господарчий кущової ОУН, уродженець с.Суходіл,

4. МОРОЗ Матвій Юрійович “Листок”, 1919 р.н – господарчий кущової ОУН, уродженець с.Суходіл,

5. Гущак Іван Юркович “Богдан”, 1924 р.н – охоронець кущової ОУН, уродженець с.Лоп’янка,

6. КІЧАК Іван Михайлович “Чуприна” – охоронець кущової ОУН, , уродженець с.Лоп’янка.

На місці їхньої загибелі сьогодні стоїть дерев’яний хрест, а пам’ять про ті події закарбувалась в пісні:

Також сьогодні минають 70 роковини з дня загибелі уродженця Красного – КАНЮКА Миколи Васильовича, який мав псевда “Вихор”,”Богун” і виконував обов’язки заступника керівника боївки СБ райпроводу ОУН. Смерть зустріла його на калущині в с.Новиця, де він був похований і тільки з приходом Незалежності його тлінні останки повернулись в рідне село.  

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ