За добу 21 жовтня 1947 року виселили 26 644 родини, це 76 192 осіб.
Операція «Захід» розпочалася 21 жовтня 1947р., о шостій ранку. Командував нею заступник міністра внутрішніх справ УРСР Дятлов. Протягом доби з Західної України виселили 26 644 родини, загалом 76 192 осіб: 18 866чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини.
На всіх них чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру. Протягом довгої дороги на Північ 875виселенців намагалися втекти з ешелонів, але 515 із них було схоплено. Такими були дані офіційних звітів МДБ. А в документах українського підпілля фігурувала цифра 150 тис. вивезених осіб.


Свої вчинки карателі прикривали ще й гаслами боротьби з куркулями. Майно виселенців передали колгоспам. Проте навіть радянська статистика свідчить, що виселені, приміром із Дрогобицької області, мали по одній (зрідка дві) корови на подвір’я, 22 % із цих господарств — по двоє коней, лише третина — по свині й тільки чверть — плуги та борони. «Ворогами трудящого люду» зробили звичайних селян.
Головним завданням операції було послабити український визвольний рух на Західній Україні. Протягом одного дня з Західної України депортували понад 76 тис. осіб.
10 вересня 1947 року Рада Міністрів СРСР ухвалила указ «Про виселення із західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Читинської членів родин „оунівців“ і активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях».
Пересильний пункт було засновано у Брошневі .

Бараки збудували німці ще під час війни і утримували там військовополонених (сучасна вулиця Лесі Українки). Після 1953 року бараки табору стали місцем проживання для сімей примусово виселених із Лемківщини, один із цих бараків зберігся і досі. В Брошневі було 3 пересильні пункти, з яких було вивезено 9 тис. чол.
Під час операції «Захід» було вивезено село Топільське.
З Лецівки вивезли в Караганду 21 сім’ю. Це був перший етап, бо в 1950 р. село було знищено повністю.
Так відбувалось по всіх селах району.
У Брошневі на пересильному пункті за колючим дротом тримати до двох місяців (згадує Василечко Л.І., Цінева – вивезено 20 сімей).Багато каторжників пройшли через допити, де били залізною чотиригранною палицею (згадує Ганцюк М.М. з Перегінського).(Лесюк О. Вівтар свободи, с.94-95).