За добу 21 жовтня 1947 року виселили 26 644 родини, це 76 192 осіб.

deportacija_ukrajinci_sybir

Операція «Захід» розпочалася 21 жовтня 1947р., о шостій ранку. Командував нею заступник міністра внутрішніх справ УРСР Дятлов. Протягом доби з Західної України виселили 26 644 родини, загалом 76 192 осіб: 18 866чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини.

snymok_1

На всіх них чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру. Протягом довгої дороги на Північ 875виселенців намагалися втекти з ешелонів, але 515 із них було схоплено. Такими були дані офіційних звітів МДБ. А в документах українського підпілля фігурувала цифра 150 тис. вивезених осіб.

%d0%b4%d0%be%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%ba%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%ba%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c-%d1%81%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%b9-%d0%b2%d0%b8%d1%81%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8
Довідка про кількість сімей виселених із західних областей України станом на 24.00 23.10.1947р.
%d1%81%d0%bf%d0%b8%d1%81%d0%be%d0%ba-%d0%ba%d0%b5%d1%80%d1%96%d0%b2%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d1%81%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d1%83-%d0%bc%d0%b4%d0%b1-%d1%83%d1%80%d1%81%d1%80-%d0%b7-%d0%bf%d1%80%d0%be
Список керівного складу МДБ УРСР з проведення операції «Запад» 1947 р.

Свої вчинки карателі прикривали ще й гаслами боротьби з куркулями. Майно виселенців передали колгоспам. Проте навіть радянська статистика свідчить, що виселені, приміром із Дрогобицької області, мали по одній (зрідка дві) корови на подвір’я, 22 % із цих господарств — по двоє коней, лише третина — по свині й тільки чверть — плуги та борони. «Ворогами трудящого люду» зробили звичайних селян.

Головним завданням операції було послабити український визвольний рух на Західній Україні. Протягом одного дня з Західної України депортували понад 76 тис. осіб.

image-1 image

10 вересня 1947 року Рада Міністрів СРСР ухвалила указ «Про виселення із західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Читинської членів родин „оунівців“ і активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях».

Пересильний пункт було засновано у Брошневі .

Хрест на місці пересильного пункту у Брошневі

Бараки збудували німці ще під час війни і утримували там військовополонених   (сучасна вулиця Лесі Українки). Після 1953 року бараки табору стали місцем проживання для сімей примусово виселених із Лемківщини, один із цих бараків зберігся і досі. В Брошневі було 3 пересильні пункти, з яких було вивезено 9 тис. чол.

Під час операції «Захід» було вивезено село Топільське.

З Лецівки  вивезли в Караганду 21 сім’ю. Це був перший етап, бо в 1950 р. село було знищено повністю.

Так відбувалось по всіх селах району.

У Брошневі на пересильному пункті за колючим дротом тримати до двох місяців (згадує Василечко Л.І., Цінева – вивезено 20 сімей).Багато каторжників пройшли через допити, де били залізною чотиригранною палицею (згадує Ганцюк М.М. з Перегінського).(Лесюк О. Вівтар свободи, с.94-95).

12105705_456981337814630_4668470428092771287_n

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ