Глушко Яків Михайлович«Лемко»
(1892-1976р.р.)
Народився і проживав у Перегінську. Під час Першої світової війни служив у австрійській армії. Брав участь у військових діях в Альпах, де мало не загинув. Виступав проти польської влади. Працював бригадиром у лісі в Порогах, коли почалася Друга світова війна. Коли прийшли німецькі війська, то через конфлікти з поляками змушений був переховуватися. Попав у полон до радянських партизанів Ковпака, але втік до повстанців. Через досвід у Першій світовій війні заслужив у них повагу.
Після війни Пекарський із Перегінська, який був радянським партизаном, питав Якова, як йому вдалося втекти з полону.
Після утвердження радянської влади, призначений був гробарем на цвинтарі. В 1946-47-му роках трупи таємно забирали з території Перегінської тюрми і ховали на цвинтарі, або передавали родичам. Пізніше , коли трупів ставало дедалі більше, дозволили ховати на цвинтарі офіційно, але скидали в загальні ями. Яків старався запам»ятати якісь особисті прикмети кожного з убитих повстанців, щоб пізніше їх могли перепоховати родичі. Були такі випадки, що доводилось відвозити впізнаного повстанця в інше село до родичів, щоб гідно по людськи поховати.
Яків допомагав повстанцям: залишав знайдену зброю у каплиці на цвинтарі, доставляв харчі.
Леон Глушко згадує, що, будучи школярем, він з іншими хлопцями грали малим гумовим м”ячем на подвір”ї біля школи, де розмістився гарнізон НКВС – в приміщені колишнього монастиря, де раніше була польська фортеця. Навколо фортеці ще були рови, які збереглися з ХVІІ ст. Так як вони були глибокі і заболочені, то в ці рови скидали тіла вбитих повстанців з Перегінського району. Леон каже, що до м”яча прив”язували мотузку і, коли він котився і падав у яму з трупами, то Леон ліз у яму, щоб досягти м”яч. Мотузкою він прив”язував ногу трупа, якого впізнали родичі, і так її залишав, а вночі приходили і витягали повстанця, а потім ховали на цвинтарі або віддавали родичам.
Яків разом з сином Леоном ховали повстанців на Горішньому цвинтарі, на Заріцькому, на «жидівському» , у Дубах (де знаходиться лікарня). За свідченням Глушко Леона на цвинтарях поховано 800-900 людей.
Спогади Глушко Леона (15.09.2016 р.)
Це могили УПА на Горішньому цвинтарі, 1990-ті роки
Відновлені могили УПА Перегінським Братством УПА, 2015 рік