Живе в Гринькові вісімдесятидворічна Вангела Євдокія. Вона добре пам’ятає, як, будучи ще маленькою дівчинкою, в її дім постійно навідувались повстанці з лісу. Одним із таких частих гостей був “Чорноморець”. Родом був він із Петранки. Завжди носив з собою медицинську сумку з ліками, якось навіть лікував Євдокії поранену ногу.

Вангела Євдокія

Одного разу станичний закликав Чорноморця разом із ще одним повстанцем в село, щоб ті змогли підстригтись. Хлопці, нічого не підозрюючи, в призначений час прямували з лісу в напрямку села. Але то була зрада…

Вороги вже підстерігали повстанців. Підпільники вже були за кількадесят метрів від оселі Євдокії, як в їхню сторону полетіли ворожі кулі. Не встигши почати відстрілюватись, на землю мертвий падає Чорноморець, але його напарник все ж проривається і відступає назад до лісу.

Тіло загиблого кіньми відтягнули до центру села, де загрузили на машину і повезли в напрямку Перегінська.

Сьогодні в городі пані Євдокії на місці загибелі Чорноморця росте молода одинока берізка…

Ймовірно, що Чорноморець був санітаром в сотні Журавля.  В березні 1945 році він брав участь у бою з підрозділами ВВ НКВС та прикордонниками у Болохівському лісі поблизу Кадобни, де наші втрати склали 19 убитих. Про той бій він склав такі рядки:

В горах Карпатах, в глибоких ярах

Там лічиться сотня з ран.

Вона піде ще помститись

За упавших партизан.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ