trizub

Декалог

Десять заповідей українського націоналіста 

Я — Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:

  1. Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї.
  2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації.
  3. Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
  4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.
  5. Пімстиш смерть Великих Лицарів.
  6. Про справу не говори, з ким можна, а з ким треба.
  7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.
  8. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
  9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.
  10. Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства й простору Української Держави.

0f1458b90f69d2ef14f1eaa110736b18_6fb2212168a0782f402b1264d53d3adb

12 прикмет характеру Українського Націоналіста

    Доповненням до “Декалогу” були “12 прикмет характеру Українського Націоналіста”. Щоправда, вони не стали так широко відомими, як “Декалог”, та все ж таки всі провідні члени ОУН були зобов’язані самі знати і пояснити їх низовим членам.

1. Все готовий, це значить, що він є вояком Української Революційної Армії, Він бореться на великому всеобіймаючому Фронті Української Національної Революції, віддаючи всі свої сили, готовий кожної хвилини віддати своє життя.
2. Безкорисливий, це значить, що ідею українського націоналізму й службу для неї ставить він вище всіх скарбів світу цього. Для неї він проміняє з радістю можливість спокійного та вигідного життя на тверду долю жовніра-борця, теплу хату – на окопи чи тюрми. Щастя шукає і знаходить він у радості з боротьби і перемоги на службі Великій Святій Справі. Лише в щасті Української Нації щастя українського націоналіста. Її воля, слава й могутність – його найбільше бажання.
3. Чесний, це значить, що він ім’я націоналіста носить гідно й ніколи не сплямить ніяким нечесним вчинком. Він завжди придержується високих вимог націоналістичної моралі. Мораль опортуністичного світу родить і плекає безділля, страх, фарисейство й угоди. Мораль націоналістична – це мораль нового світу, світу чину й боротьби. Її засади взнеслі й тверді. Вона є основою чинного й чистого, мов кришталь, характеру українського націоналіста, Лицаря – Революціонера.
4. Карний, це значить, що він безоглядно підпорядкований і вірний аж до смерти Ідеї Українського Націоналізму, Організації Українських Націоналістів і своїм провідникам. Кожний наказ для нього святий. Він знає, що карність – це основа організації й сили, а анархія – це руїна. Тому він завжди піддержує авторитет Проводу Української Нації в Організації.
5. Активний і підприємчивий, це значить, що він бореться всіма силами, використовуючи всі можливості, кожну хвилину для добра Великої Справи – Української Національної Революції. Він не знає безділля. В нього за думкою і словом іде чин, мов за блискавкою грім. Бо життя – це рух, боротьба та спокій – це застій, і холодна смерть. Кожну ідею, організацію чи людину він оцінює по ділах, а не по словах. Пасивність – це прикмета раба. Пасивності раба протиставляє він творчу ініціативу й напружену активність борця-провідника.
6. Відважний, це значить, що він завжди відважно і неустрашно протиставиться всім перешкодам і небезпекам. Він не знає, що то є страх. Заяча вдача боягуза-труса йому чужа й гидка.
7. Рішучий, це значить, що він кожний наказ і кожну свою постанову виконує рішучо, без вагань. Постановив – зробив.
8. Витривалий, це значить, що він завжди бореться завзято й витривало. Він знає, що без витривалости, доведеної аж до впертости, немає перемоги.
9. Зрівноважений, це значить, що він у всіх випадках життя задержує повну рівновагу духа. Життя українського націоналіста повне трудів, перешкод і небезпек. Щоб їх перебороти, щоб опанувати положення і зібрати всі сили до удару в відповідне місце, треба насамперед опанувати себе. Тому український націоналіст усміхнений. Вміє по-лицарськи перемагати і по-геройськи вмирати.
10. Точний, це значить, що він завжди придержується точности в житті аж до дрібниць.
11. Здоровий, це значить, що він хоче бути здоровим. Він хоче, щоб ціле молоде українське покоління було здорове. Україна потребує сильних і здорових тілом і духом синів і дочок. Тому він займається руханкою і спортом, не нищить свого здоров’я вживанням отрут – не п’є, не курить і не вживає наркотиків, – ні живе гулящим життям. В українського націоналіста Велика Ідея в серці, вогонь революційного духа в грудях, міцні й гнучкі м’язи, сталеві нерви, бистрий соколиний зір і слух та твердий кулак.
12. Обережний, це значить, що він завжди придержується усіх засад конспірації.

(червень 1929 року)

НАШИМ ІДЕАЛОМ Є:
Людина правдивої лицарської чесности, віддана всеціло свойому народові та його національній боротьбі з повною кожнечасною готовністю на всі труди, невигоди й жертви, повна запалу, енергії й ініціятиви провідника, який уміє знайти собі пригожі умовини для праці й боротьби за волю України в кожній ситуації і в кожному місці на земній кулі, вміє знайти, зорганізувати і повести до своєї мети своє довкілля:
НЕВТОМНИЙ БОРЕЦЬ
ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ,
ДЕРЖАВНИК!

oun_b2-224x148

44 правила українського націоналіста

  1. Приймай життя як героїчний подвиг і здобувай чин незламної волі та творчої ідеї.
  2. Найвищим Твоїм законом і Твоїм бажанням є воля та ідея нації.
  3. Будь гідним виконавцем заповітів великих синів Твоєї нації, борись та працюй для великого майбутнього.
  4. Твоїм найбільшим добром і Твоєю честю є сила і велич Твоєї Нації.
  5. Залізна дисципліна щодо ідеї та Проводу і обов’язок праці є Твоєю чеснотою.
  6. Пам’ятай, що Україна покликана до творення нового життя, тому працюй для її могутності та розвитку.
  7. Плекай дух волі у творчості, неси всюди ідею Правди України і закріплюй в життя її історичну місію.
  8. Твоєю найбільшою любов’ю є Українська Нація, а Твоїми братами – всі члени української національної спільноти.
  9. Будь вірний ідеї Нації на життя і смерть і не здайся, хоч би проти Тебе був увесь світ.
  10. Красу і радість життя вбачай у невпинному прагненні на вершини духа, ідеї і чину.
  11. Могутній Бог княгині Ольги і Володимира Великого жадає від Тебе ні сліз, ні милосердя чи пасивного роздумування, але мужності та активного життя.
  12. Знай, що найкраще віддаси Богові шану через Націю та в ім’я Нації чинною любов’ю до України, суворою мораллю борця та творця вільного державного життя.
  13. Здобувай знання, що допоможе Тобі опанувати світ і життя, піднести Україну і перемогти ворогів.
  14. Будь свідомий того, що Ти є співвідповідальним за долю всієї Нації.
  15. Пам’ятай, що найбільшим злочином є шкодити своїй Нації.
  16. Твоїми ворогами є вороги Твоєї Нації.
  17. З ворогами поступай так, як того вимагає добро і велич Твоєї Нації.
  18. Знай, що найкращою ознакою українця є мужній характер і вояцька честь, а охороною України – меч.
  19. Постійно пізнавай, удосконалюй себе – здобудеш світ і життя.
  20. Знай, що світ і життя – це боротьба, а в боротьбі перемагає той, хто має силу.
  21. Тоді ти повноцінна людина, коли перемагаєш себе і світ і постійно прагнеш до вершини.
  22. Знай, що в боротьбі перемагає той, хто не заломлюється невдачами, але має відвагу піднятися з упадку і завзято змагає до цілі.
  23. Для перемоги треба витривалості й постійного зусилля в діянні й боротьбі.
  24. Кожночасно будь готовий на найбільший чин, але при тому не занедбуй щоденної праці.
  25. Будь перший у боротьбі і перемагай життя, щоби здобути для Нації вінець перемоги.
  26. Живи ризиком, небезпеками і постійним змагом та погорджуй всякою вигодою і спокійним життям філістера.
  27. Радо і без нарікань виконуй покладені на Тебе обов’язки, щоби власною працею й наявними вартостями здобути собі право на провідництво.
  28. Пам’ятай, що провідництво вимагає постійної праці і великих зусиль.
  29. Будь сильний і незламний навіть перед лицем смерті і всяких терпінь.
  30. Став гордо чоло небезпекам, а на удари життя відповідай збільшеним зусиллям праці й боротьби.
  31. Пам’ятай, що милостиню приймає тільки немічний жебрак, що не може власною працею і власними вартостями здобути право на життя.
  32. Не покладайся ні на кого. Будь сам творцем свого життя.
  33. Будь скромний і шляхетний, але не знай слабкості і покори.
  34. Співчуття з велетнями духа Тебе підносить, а співчуття з підлими і безхарактерними людьми ослаблює, подай братню руку тим, хто бажає, як і Ти, йти до вершин.
  35. Не заздри нікому. Приймай те, що здобудеш власною працею і вартістю.
  36. Будь товариський. Пов’язуй побратимство духа з ідеєю і зброєю в житті, праці й боротьбі.
  37. Пов’язуй тісно своє життя з життям Нації. Віддай Україні свою працю, майно, кров.
  38. Гидуй всякою лицемірною облудою і хитрим фальшем, але перед ворогом укривай таємні справи і не дайся заманити себе в наставлені тенета. Для здобуття ворожої тайни вживай навіть підступу.
  39. Шануй жінок, що мають стати тобі подругами духа ідеї і чину, але гидуй розгнузданими.
  40. Цінуй високо материнство як джерело продовження життя. З Твоєї родини створи оплот чистоти Нації.
  41. Люби і опікуйся дітворою, як майбутнім Нації.
  42. Плекай фізичні сили, щоби тим видатніше працювати для своєї Нації.
  43. Будь точний. Вважай за втрачену частину життя кожну хвилину, що пройшла без діла.
  44. Що робиш, роби сумлінно й так, якби воно мало залишитись навічно та стати останнім і найкращим свідоцтвом про Тебе.

2209247_original

Додаток:

Декалог було підготовлено влітку 1929 року, тобто орієнтовно через півроку після відбуття Конгресу Українських Націоналістів, на якому було засновано ОУН.

У різних публікаціях тексту Декалогу зустрічається ряд відмінностей.

У первісній редакції Декалогу були відмінності від сьогочасного варіанту, а саме:

1) текст 7-ї заповіді звучав так:”Не завагаєшся виконати найбільший злочин, якщо цього вимагатиме добро Справи”. Під “найбільшим злочином” розуміється вбивство. Член революційної організації не повинен вагатися вбивства, якщо то потребує добра справа визвольної боротьби українського народу.

2) 8-ма заповідь. Замість “безоглядною боротьбою” було “і підступом прийматимеш ворогів Твоєї Нації”.

3) в 10-й заповіді наприкінці була дописана фраза: “навіть шляхом поневолення чужинців”. Цей допис існував внаслідок дискусії про те, чи повинна Українська держава давати повну свободу чужинцям тоді, коли вони діють на її шкоду, як це було на Наддніпрянщині в 1917-18 рр. Тобто краще їх поневолити для безпеки Української держави, ніж давати повну свободу. Під “поневоленням чужинців” розуміється не зовнішня експансія, а внутрішня політика щодо чужинців, які посягатимуть на деожавну безпеку та протиставлятимуть себе українській владі.

Використано фото з інтернет ресурсів та antiglobalism.blogspot.com

888_02

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ