Слава Вам, народні борці, за просвіту темного брата!

В другій половині ХІХ cт. в Перегінську жив такий собі Іван Вашкевич. Він був трудолюбивим чоловіком, щирим патріотом свого краю і народу. Був активним членом громади і багато праці докладав на ниві народної просвіти. Протягом життя балакав і писав виключно українською (на той час руською) мовою, через що інколи мав проблеми.

Крім того Іван займався торгівлею і фактично був єдиним купцем-християнином в цілій окрузі. Крамниця Вашкевича входила до першого українського кооперативу  «Народна торгівля». Так як більшість крамниць в той час належали євреям, то ціни в них часто були завищеними. Тому у Львові і створили такий кооператив для оптового постачання населення товарами, внаслідок чого і ціни нижчі, а також там навчали українське населення вести торгівлю. Також певна частина з доходів кооперативу йшла на допомогу населенню.

На початку жовтня 1888 р. у Львові пройшло Всенародне Віче, яке зібрало біля 3000 осіб. На ньому обговорювались важливі національні питання українців. Був там присутній і мав слово Вашкевич. Крім іншого він виділив те, що в тамтешній громадській раді є 11 жидів з однієї родини.

На загальних зборах товариства “Просвіти” в Коломиї, яке проходило 28 серпня 1890 року І.Вашкевич запропонував, щоб на наступні збори запросили когось із лікарів або ботаніків, які б могли з собою привезти деякі види лікарських рослин і роз’яснити їхню користь присутнім. Також було запропоновано, щоб “Просвіта” надрукувала опис лікарських рослин з кольоровими малюнками. Учасникам зборів така пропозиція сподобалась і була підтримана.

А на ХХХІ засіданні центрального виділу товариства “Просвіта” було зачитано лист з певними пропозиціями від Івана Вашкевича, і вирішено надрукувати список всіх теперішніх членів товариства за рік 1890, і щорічно доповнювати його новоприбулими членами. А також в окремому розділі внести померших членів товариства.

Колись, через не дотримання гігієнічних умов і погані умови життя  часто спалахували епідемії різних хвороб, які мали масових характером і охоплювали по кілька сіл, а інколи і цілі повіти. 02.04.1891 в газеті “Діло” опублікували листа І.Вашкевича, який шукав поради, як побороти одну з таких недуг, що охопила Перегінськ:

У нас в Перегиньску богато малих дітей хорує на висипку, т.зв. “кошулю”, котра дуже мучить свербячкою та що місяця відновляєся, і перекидаєся навіть на старих людей. Кличу до приятелів лікарів руских, щоби були ласкаві публично в часописях пояснити, що то за рід слабости, від чого походить і як то вилічити, бо тут ніхто на неї ліку не знає, а баби своими ліками вже не одну дитину виправили на другій світ… Ласкаво прошу Світлу Редакцію оголосити се в “Дѣлі” може де-хто нам що й поможе. Иван Вашкевич.

Одного разу з Вашкевичем сталась неприємна пригода. 22 червня 1891 року в його домі сталась пожежа, внаслідок якої було знищено весь дах. З допомогою сусідів, магазин і більшість речей було врятовано…Але, через те що речі виносили поспіхом і деякі з них намокли, то багато чого попсувалось. В сумі шкода винесла біля 700 зр.

10.09.1891 в Тернополі проходили ІІІ загальні збори товариства “Просвіта”. На зборах були присутні багато представників з різних куточків Галичини. Ті, кому не вдалось приїхати, надсилали листи зі словами подяки і підтримки діяльності товариства. Таких листів було 14 і один з них надійшов з Перегінська, від Івана Вашкевича, який написав наступне:

“Слава Вам, народні борці, за просвіту темного брата! Будіть скоро цілу Русь, бо всіх нас нищить тьма проклята!”

А вже рік по тому Івана Вашкевича не стало…

Звістка про його смерть була несподіваною і приголомшила жителів Перегінська і не тільки.

В неділю о 3-ій год. ранку Іван відібрав собі життя вистрілом з револьвера. Зробив це на місцевому кладовищі, над могилою дружини, яка померла кількома місяцями раніше.

Сталось це 27 грудня 1892 року…По собі залишив четверо малолітніх дітей…

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ