З 8 по 10 березня 1946 року у Львові проведено собор, метою якого була ліквідація Української греко-католицької церкви. В історію він увійшов під назвою Львівський псевдособор. Попри те, що на ньому не було присутнього жодного єпископа УГКЦ і він не здобув визнання у Ватикані, все ж було прийнято постанову “про ліквідацію Берестейської унії 1596 р., про розрив з Ватиканом та про возз’єднання з Руською православною церквою”. Відповідно до цього всі парохії повинні були перейти на православ’я. В результаті УГКЦ до 1990 р. перейшла в підпілля, а велика кількість священнослужителів, які відмовились здійснити перехід піддались утискам, репресіям і арештам.
Нижче подаю кілька слів про деяких репресованих більшовицькою владою священників, які були пов’язані з Рожнятівщиною:
о.Петро Соловій
з 1921р. парох Струтина і Ілемні, з 1923 по 1936 – парох Крехович і декан Рожнятівський. За його сприяння в Креховичах зведена двоповерхова читальня “Просвіти”. Переслідуваний органами КДБ, залишив парафію в Новиці, відмовився від пенсії і поселившись в Калуші таємно відправляв Богослужіння.
о.Василь Костюк
парох і декан Рожнятова. Через відмову перейти на православ’я був арештований. Похований на Янівському цвинтарі у Львові.
о.Бабій Володимир
народився в 1888 році, парох у с.Лдзіне (Вербівка). Заарештований 1940 року, вивезений на Сибір.
о.Цмоць Володимир
1909 р. н., с. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області, освіта вища. Священник в Верхньому Струтині. Заарештований 21.07.1950 р. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 30.10.1950 р. засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав.
о.Підлісецький Мирон
парох Каменя і Красного. В березні 1950 разом з родиною вивезений в Хабаровський Край. Після легалізації УГКЦ направлений на парохію с. Угринів, також викладає моральне богослів’я в Івано-Франківському Теологічному інституті, а згодом Теологічній Академії УГКЦ.
3 1991 року о.Мирон служив в Івано-Франківському Катедральному Соборі Святого Воскресіння УГКЦ.
о.Луців Михайло
уродженець Нижнього Струтина. Служив в Бучачі, Золочівському монастирі. Був засуджений на 25 років і відправлений на Воркуту. Після повернення назад, його ніде на приписували. Пізніше відправився в Донецьку область де працював на дорожніх роботах. Помер 16.06.1998. Похований на Янівському цвинтарі у Львові.
о.Галькевич Тадей
(17. І. 1892 — 1968)
народився у с.Стрілків, філософію і богослов’я студіював у Римі, а згодом у Відні; містодекан Рожнятівського деканату. Вивезений на Сибір, помер після повернення з заслання.
о. д-р Глинка Лев
(1. VIII. 1893 — 1. IV. 1960)
народився у с.Осмолода. 1930 здобув ступінь доктора канонічного права у Римі; викладав канонічного права в Богословській Академії у Львові, радник і референт Львівської митрополичої Консисторії; перебував в ув’язненні і на засланні в Сибірі; помер у с. Брошнів, після повернення з ув’язнення.
о.Сов’як Ярослав
(1910 — 1966)
сотрудник у катедрі св.Юра у Львові, парох у с. Брошнів. Заарештований у 1950-их роках і вивезений в Казахстан. Після повернення з заслання помер у Брошневі.
о.Король Євген
(1907 — прибл. 1950)
завідував парафією у с.Липовиця. Замордований більшовиками.
о.Коновалець Володимир
1887 р.н., с. Озерянка, вояк УСС, УГА, отримав поранення в боях під Києвом з більшовиками, навчався у Станиславівській духовній семінарії. Висвячений на священика єпископом Григорієм Хомишиним, мав парафії в селах Сидорів, Острів, Курипів. Був арештований в 1940 р. Після 1946 р. до смерті таємно відправляв богослужіння. Помер 3 листопада 1954 р. в с.Брошнів.
о.Фарміга Маріян
народився в 1909 р., капелян сс. Василіянок у Підлютому-Кам’янці; заарештований 17. XII. 1940, розстріляний більшовиками в 1941.
о.Білик Роман
народився 1908 року, капелян сс. Василіянок у Підмихайлівцях, душпастир у Підлюте-Осмолода. Заарештований 11. IV. 1945 і вивезений на Сибір.
о. д-р Максимець Володимир
(2.VII.1901 — 6.II.1977)
проф. логіки в Богословській Академії у Львові; нар. у с.Перегінське, теологію студіював у Львові й Інсбруку, де 1926 здобув ступінь доктора філософії; у 1950-их роках вивезений на Сибір; помер у Моршині після повернення з заслання.
о.Щуровський Орест
народився 1896р. в Бубнищі. 1923 посвячений в духовний сан; ректор у с. Рахиня, парох і містодекан у Креховичах. У 1950-их роках вивезений разом з сім’єю в Томську область. на Сибір, помер 14 березня 1970. Похований в Гошеві.
о.Куленій Леон
народився в 1895 році в Перегінську. Активний член “Просвіти”. Навчався в Рогатинській гімназії. Мав парафію в с.Чертіж. З 1941 по 1946 роки викладав у Львові в духовній семінарії. В 1947 році арештований і відправлений в Сибір, звідки повернувся в 1953 році. В дома таємно проводив Богослужіння. Помер в 1966 році. Похований в Перегінську.
о.Леон Куленій з родиною
о.Дурбак Роман
1914 р. н., Верхній Струтин. Навчався у Бережанській гімназії, Львівській Богословській академії, від 1936 вивчав історію у Львівському університеті. Маґістр теології. Під час першої радянської окупації вчителював і завідував школою у с. Ясенівці біля Золочева. Рукоположений 1941 року, сотрудник у Підгайцях до 1944, згодом у Небилові. Заарештований 08.12.1949. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію. Особливою нарадою при МДБ СРСР 04.10.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі
о.Циганенко Петро
1902 р. н., с. Сливки, освіта вища. Проживав у с. Сливки, священик. Заарештований 20.05.1947. Звинувачення: постачав УПА продукти, одяг і гроші, зберігав націоналістичну літературу. Особливою нарадою при МДБ СРСР 19.08.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі.
о.Литвин Роман
1910 р. н., с. Закомар ’я Буського району Львівської області, освіта вища. Проживав у с. Ілемня, священик. Заарештований 21.12.1949. Звинувачення: не підтримав ліквідації УГКЦ. Особливою нарадою при МДБ СРСР 09.09.1950 р. засуджений на 10 років позбавлення волі.
о.Левицький Ярослав
1911 р.н., с. Плав’є, навчався в Стрийській гімназії і Львівській Богословській академії. Мав парафії в селах Тяпче, Церківна, Станківці, Гряда, де займався активною громадською діяльністю. В 1949 р. арештований разом з дружиною Галиною Лукашевич, яка померла під час допитів в 1951 р. о.Ярослав після звільнення в 1957 р. через заборону повертатись додому проживав в Миколаївській області, а пізніше переїхав в с.Звір на Львівщині де працював лісорубом і трагічно загинув в 1962 р. Похований в с.Князівське.
о.Стернюк Остап
народився в Пустомитах 7 квітня 1909 року. Навчався в Академічній гімназії у Львові. Служив сотрудником у Липиці Долішній (1934), Перегінську (1934—1941), Сваричеві (1941—1944?). Засуджений до 25 років ув’язнення за ст. 54-10, ч. 2 (масова антирадянська пропаганда). Звільнений 1957 року. Після звільнення душпастирював підпільно. Помер 19 травня 1993.
о.Іван Ганицький
(1895-15.03.1950)
у 1916 році закінчив Львівську академічну гімназію. У часи першої світової війни перебував в рядах УСС І УГА. З 1922 по 1926 навчався у Львівській духовній семінарії. Отримав священицькі свячення у 1927 році, а 1928 року — призначення на парохію у с.Звижень, Стрілків. В лютому 1950 р. арештований. Закатований в пересильному пункті в Брошневі. Похований у Долині.