26 березня 2017 року відбулося висвячення пам’ятного хреста на місці загибелі українських повстанців Халуса Семена та Коцана Йосифа в урочищі Чертіж.
Історична довідка
У суботу 22 квітня 1947 року перед Великоднем до своєї хати прийшов Халус Семен Петрович – «Грім». В нього був малий син Василько, який ще не умів говорити та ще менша дочка Юлія. Семен подав дитині галку цукру і того дня син сказав перше слово «тату». Семен був дуже радий. Мама Катерина дала Семенові їсти і спитала чи здоровий. Він розказав, що йому снився поганий сон, що його застрелили. А потім попрощався з рідними і пішов до своїх товаришів до лісу.
Халус Семен
На перший день Великодня 23 квітня 1947 року четверо повстанців з Перегінська перебували у хатчині в урочищі «Галіція». На тому місці в 1930-х роках польська фірма «Галіція» і лісі добувала нафту і звідси назва. Від урочища «Галіція» до села Перегінська в ті роки було більше двох кілометрів. Три повстанці: Мельникович Федір «Гонта», Халус Семен «Грім», Коцан Йосиф Федорович залишилися у хатчині, а Халус Йосиф Федорович «Сова» стояв на стійці нижче на Чертіжи, бо вони думали, що з того боку можуть прийти енкаведисти.
В церкві посвятили паски на Великдень і дві дівчини з Перегінська Дроцюк Стефа та Королька Ольга принесли повстанцям свячену їду до хатчини. Того самого дня двоє перегінців дали знати в гарнізон, що на «Галіції» є повстанці з боївки «Морозенка» і «Верхового». Енкаведисти під’їхали машиною у Башти, а звідти підійшли лісом і зайшли згори до урочища «Галіції». Три повстанці сиділи в хатчині і їли свячену їду. Москалі підійшли згори і почали стріляти. Халус Семен «Грім» (куля попала в око) і Коцан Йосиф загинули на місці, а Мельникович Федір «Гонта» відстрілювався, був поранений, виліз на густу смереку і там заховався. Один енкаведист з кулеметом став під ту смереку, де був поранений «Гонта», але не замітив його, хоч з дерева капала кров. Халус Йосиф «Сова», який стояв на стійці, коли почався бій, побіг кликати на допомогу. Його обстріляли і поранили у ногу. Йосиф почав відстрілюватися і відійшов в сторону Малих Потічків. Енкаведисти взяли в селі Закерничне віз, погрузили вбитих і поїхали в Перегінськ. Один з них Амосов хвалився, що того дня застрелив в урочищі «Галіція» бандеру Халуса Семена «Грома».
«Гонта» добрався до Перегінська. «Сова» прийшов увечері до однієї хати під Грунем. Газда заховав Йосифа під курятником і два тижні лікували його там. Потім запряг коні, загрузив гною, поклав пораненого Йосифа, прикрив зверху сіном, наверх дав ще гною. По дорозі в Перегінськ на Посічи вони зустріли Чупіна і Шіцера, які рухалися в сторону Закерничного. Фірман привіз Йосифа до Дякових біля горішньої церкви. Сусід доповів про це у гарнізон. Але Йосифа перевозять у Слобідку до Стася. За деякий час енкаведисти з’явились біля хати Дякових, але нічого не знайшли.
У Слобідці Халуса Йосифа лікували більше двох тижнів. У Стася дружина була руська і москалі не думали, що в своїй хаті він буде переховувати повстанців.
Пораненого Мельниковича Федора превозять з Перегінська вище села Осмолода в урочище Різарня, де зробили криївку. Недалеко перегінські вівчарі Семко Дмитро з Потока і інші пасли вівці і давали молоко і їжу повстанцям.
Мельникович Федір і Халус Йосиф загинули у червні 1949р.
Розказували: Семко Володимир Леонович (1926 р.н.),
Федора Дмитро (Єників),
Семко Дмитро (1931 р.н.),
Ганцюк Іван Васильович (1936 р.н.),
Лисюк Юлія (Халус) (1930 р.н.),
Халус Анна (1934 р.н.),
Новицька Юлія Миронівна.
Родичі завжди хотіли знайти місце загибелі тата та дідуся Халуса Семена. Співставивши всі спогади Семко Володимир вказав точне місце загибелі.
6 березня 2017 р.
18 березня 2017р. члени Рожнятівської районної організації Всеукраїнського Братства ОУН-УПА смт. Перегінська – Корінь Роман, Люклян Василь, Семко Володимир, Марко Богдан, Депутат Василь, Витвицька Оксана – за активної підтримки внука загиблого Халуса Семена «Грома» Новицького Ярослава встановили пам’ятний хрест на місці загибелі воїнів УПА – Халуса Семена та Коцана Йосифа в урочищі Чертіж («Галіція»).
[…] […]