Народився він в Карпатах.
Був закоханий у гори, їхнім сином називався.
Чув смерічок шепотіння, переливи-співи птахів,
Завірюхи зле сичання,
Ніжний спів гірських струмочків, що пливуть
Назустріч рікам.
Із вінків гірських мелодій він напивсь води-росиці
І ніжніших від трембіти
Не стрічав для серця звуків.
Віталій Волохін «Карпатська легенда»

МОШУРА ОСИП (справжнє ім’я Йосип Петрович Мошура) – поет, перекладач, культурно-просвітницький подвижник, дослідник Бойківщини – народився 31 липня 1909 року в с. Перегінську Долинського повіту (зараз Рожнятівський район) в родині лісоруба.

Осип Мошура

Перші уроки освіти і виховання майбутній поет здобув у батьківській хаті. Не маючи змоги відвідувати школу, хлопчик запам’ятовував історичні події краю, а потім описував у віршах. Уже в дитячі та юнацькі роки був свідком пам’ятних історичних подій початку ХХ століття: Першої світової війни, проголошення Західноукраїнської Народної республіки. Тому багато образів та епізодів у творчості поета висвітлюють сторінки тогочасної історії. Для поета другою домівкою став Народний дім. Тут він читав для односельчан свої вірші, брав участь у дискусіях на літературні та суспільно-політичні теми. Вірші поширюються у рукописах.

Осип Мошура – п’ятий злыва в першому ряду

Та мирне життя виявилось недовгим – почалася війна. Окупанти почали розправи над активістами Перегінська. Зброєю Осипа Мошури стали войовничі, антифашистські поетичні твори. 20 січня 1942 року його заарештували, вивезли до Станіслава, допити тривали багато днів. Знеможене тіло поета більше не протестувало проти насильницької смерті. Символічно – загинув у тридцятитрьохрічному віці.
Така його  доля. Рідні і нині не знають місця спочинку замордованого поета.
На жаль, Осип  Мошура не видав жодної збірки: все відтягував цю справу, хотів відсіяти полову…
Шкода, бо досі багато творів Осипа Мошури залишається у рукописах , це і рання поема «Крик століть», переспів «Пісні пісень» із Біблії, переклад «Слово о полку Ігоревім». Краєзнавці час від часу зверталися до творчості О. Мошури: В. Волохін ще  1965 року підготував радіопередачу на обласному радіо, цікавився ним і журналіст М. Кубик; дуже багато зробив для «розсекречення» таланту свого краянина Володимир Ковальчук. У Львові 2003 року за редагуванням Василя Чоповського вийшла збірка вибраного Осипа Мошури «Гей, видно село» – вірші, оповідання та дещо із «Споминів».
А в 2008 році вийшла друга. Більш повна збірка під назвою, задуманою ще в 1934 році самим автором «Тремтіння і пориви» – упорядник Василь Костюк.
Поезії Осипа Мошури хвилюють своєю душевною безпосередністю, глибиною християнської моралі, високим національним чуттям і патріотизмом, щирою захопленістю Карпатським краєм, любов’ю до Бойківщини, рідного Перегінська…

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ