Римик Богдан Іванович “Ханенко” (1922-1945р.р.)
Народився 1922 року в Перегінську. Батько Іван та мати Софія займались сільським господарством.
Римик Богдан у верхньому ряді 1-й біля вчителя
Навчався у Львівській гімназії. (Можливо вступив в ОУН).
Римик Богдан 1-й зліва
1939-1943 роки невідомо де перебував.
В 1943 році вступив в СС «Галичина».
Осінь 1944 рік – очолює чоту у сотні «Довбуша» Депутата Володимира (сотня 88,ТВ-23 “Магура”).
В березні 1945 року «Ханенко» очолює сотню «Бея» «Хорти»-сотня 87, ТВ-23 “Магура”( у зв»язку з тим, що «Бей» був поранений) до своєї загибелі у червні 1945 року в с.Сухий Потік Львівської обл.
Полковник Степан Фрасуляк “Хміль” так писав про “Ханенка”:
В сотні „Опришків” було трьох чотових: „Ханенко” (Богдан Римик родом з Перегінська), „Галайда” (Володимир Горбай), „Наливайко”. Всі три були абсольвентами „Оленів”. Чотовий „Ханенко” був до бравури відважний, він пішов би був і в пекло, а за ним повстанці. „Ханенко” робив удалі акції, був пострахом большевиків. Коли „Довбуш” захорував на тиф сотню „Опришків” перебрав „Ханенко”. Під час рейду по Стрийщині „Ханенко” побачивши большевиків, поклав свойого снайпера на п’яст та стріляв з нього до большевиків в ухо. Всі його стріли були влучні. Тим часом один з большевиків підсунувся скрито і пустив серію у груди „Ханенкові”. Сотенний „Ханенко” смертельно ранений звалився на землю. Умирав притомно. Закликував повстанців пімстити його смерть. Останні його слова були: „Слава Україні”. Серед граду куль повстанці його забрали та поховали в селі. (Відтинок “Магура”. Спогади, 1949 рік, с.65).
Сестра – Римик Катерина (1927-1947р.р.) за причетність до УПА була закатована в кінці 1947 року в Перегінському НКВС.
Брат – Римик Юліан (1920-1956 р.р.)
“Рибак”-заарештований 24 жовтня 1950 року, засуджений на 25 років з конфіскацією майна, вдома переховувалася дружина з дітьми та наймолодшим братом Володимиром (1931р.н.).Звільнений 28 червня 1956 року.
Довідка про реабілітацію
Після звільнення помер (мав туберкульоз), залишилось 4-о дітей.
Брат – Римик Володимир (1931р.н.) в 1991 році вперше в Перегінську вивісив на своєму будинку синьо-жовтий прапор. Відшукав могилу брата.
Літо 1990 рік, Сухий Потік
19 червня 2005 року. Минуло 60 років від дня загибелі сотенного “Ханенка” в сел іСухий Потік Сколівського району. Стоїмо біля могили на цвинтарі.
Місце загибелі сотенного “Ханенка”, 2008 рік
Могила сотенного “Ханенка”, 2008 рік
