Про боротьбу Української Повстанської Армії на наших теренах усі начебто достатньо наслухані. Однак попри це часто стикаємося з необізнаністю щодо дат, подій, прізвищ тощо, коли, крім загальних фраз, не можуть конкретніше щось сказати. Тому спробуємо ознайомити громадськість із цими конкретними фактами — про десять найбільших боїв УПА на території Івано-Франківської (тоді ще Станіславської) області. Дані для цієї статті взято з “Літопису УПА”, зокрема III, IV, XVIII і XIX томів та книги “Бойові дії УПА. 1942—1950 рр.”.
4
На десяте місце ми поставили бій 25 вересня 1944 р. загону сотенного “Шума” проти відділу НКВД, який нараховував 260 осіб. Довідавшись про його маршрут, повстанці влаштували засідку між селами Сокіл—Мединя на шляху Галич—Станіслав. Запеклий бій тривав три години, у ньому загинуло 173 радянські солдати, втрати повстанців невідомі. Підібравши багато трофеїв, серед яких були автомати, кулемети, дві 45-мм гармати і один гранатомет, повстанці щасливо повернулись до свого табору в Чорному лісі.

Дев’яте місце: бій у лісі біля  с. Завою Калуського району 15 листопада 1945 р. куреня “Дзвони” під керівництвом “Чорноти”. Там загін із 300 радянських солдатів працював на вирубці лісу, при цьому шукав інформацію про повстанців і тероризував місцевих селян. Отож повстанці ретельно спланували операцію і в результаті ефективної взаємодії між сотнями розгромили ворога, його втрати сягнули понад 200 осіб убитими без жодних втрат з боку УПА.

На восьме місце варто поставити бій 13 грудня 1945 р. біля с. Церківни Долинського району. Там сотні “Хортів” і “Опришків” (сотенний “Довбуш”- Депутат Володимир, народився 1918р. в Перегінську, загинув у жовтні 1946р. в с.Погорілець Рожнятівського району – редакція) влаштували засідку на каральний загін НКВД, що їхав у село. Бій був драматичний, наприкінці дня карателям вдалось увірватися на повстанські позиції, однак останні, користуючись сутінками, зуміли вийти з оточення. Загинуло близько 250 ворогів і 18 повстанців, а ще шестеро дістали поранення.

Сьоме місце варто віддати бою в лісах на північ від Рогатина наприкінці грудня 1944 р., коли курінь “Сіроманців” був атакований великими силами радянських військ. Повстанці витримали вісім атак і після цього пробились з оточення. Радянські втрати налічували 250 загиблих (серед них — генерал Федоров), повстанські — 37 убитих.

Шосте місце займає бій куреня “Месники” під командуванням “Благого” проти відділів НКВД, який відбувся 17 березня 1945 р. біля с. Старих Богородчан. Енкаведисти оточили постій куреня і це закінчилось фатально для повстанців. Незважаючи на хоробрість і самовідданість, більшість з них загинула в бою, вирвалось лише кілька десятків. Підсумок бою — розгром куреня (загинуло 110 повстанців, в т. ч. й командир), але й противників полягло 180.

На п’яте місце ми ставимо бій у лісі біля с. Олеші 24 вересня 1944 р. Там радянські війська оточили загони повстанців, останні чулися скуто, бо ліс був малий і не було площі для маневру. Сутички тривали три доби, наприкінці останньої доби повстанцям на допомогу прибув загін “Шрама”, з його допомогою ті вирвалися з оточення і перейшли за Дністер. У підсумку вони втратили 160 убитих, а вороги за різними даними — від 120 до 200.

Четверте місце — за боєм на г. Стовбі у Рожнятівському районі 27 вересня 1943 р. У ньому курсанти вишкільного куреня “Гайдамаків”, котрим командував поручик “Хміль”, протистояли німецьким карателям, які прагнули знищити щойно сформовані повстанські відділи. Сутички на цій території тривали три доби, в останній і найвдалішій з них загін “Бродяги” із засідки розстріляв кулеметами німецький батальйон. Загалом у сутичках впало, за різними даними, від 200 до 350 німців і 35 воїнів УПА.

Третє місце заслужено посідає бій із радянськими карателями у с. Глибокій Богородчанського району, який відбувся 19 січня 1945 р. Курені командирів “Благого” і “Прута” десять годин протистояли відділам НКВД, які зайшли в село і виявились затиснутими між куренями. Бій був запеклим, противник застосував навіть авіацію — вісім літаків, один з яких підбили повстанці. Перевага була на боці повстанців, вони знищили близько 320 ворожих солдат, самі втративши до 20, і наприкінці дня відступили до Чорного лісу.

На другому місці — бій на г. Лопаті на межі Долинського району і Львівської області. Відбувся він 8 липня 1944 р., у ньому курінь “Різуна” зійшовся з німецькими та угорськими військовими частинами. Загалом сутички між повстанцями і німцями в тому районі тривали 10 діб безустанно, але ця була найбільшою. Повстанці зайняли вигідні позиції на вершині гори і цілий день витримували атаки німців, які спочатку були настроєні на легку перемогу, а після перших невдач морально зламалися. Навіть прибуття угорців після обіду не врятувало становища. Все ж таки наприкінці дня дійшло до рукопашної сутички, після програшу якої противник відступив остаточно. Він утратив 450 осіб вбитими, у той час як повстанці — лише кілька десятків.

Своєрідну топ-десятку боїв УПА на території нашої області очолює бій у Космачі в січні 1945 р., точніше серія боїв. Взимку 1944—1945 рр. Космач і довколишні села повністю контролювали повстанці, тут був свого роду повстанський край, де не було жодних органів радянської влади та її військ. Після Різдва влада вирішила знищити це “осине кубло бандитизму” і послала туди величезний гарнізон. Повстанці завчасу вийшли з села і через кілька днів оточили всі виходи з нього і розпочали бойові дії, які тривали три доби. В результаті гарнізон було розгромлено, точна кількість жертв з радянського боку невідома до сьогодні, але безсумнівно, що рахунок ішов на сотні. Один з епізодів цього бою — знищення сотенним “Кривоносом” батальйону, який їхав на допомогу оточеним біля урочища “Рушір”, де впродовж двох годин бою загинуло майже 500 карателів. Лише з одного цього випадку можемо здогадуватися про кількість загиблих енкаведистів за весь час цієї операції. Це й дає підстави сміливо вважати його найбільшим боєм, який провели відділи Української Повстанської Армії на території Станіславщини.

1312207573_partizan-1

Стаття не претендує на істину в останній інстанції, оскільки процес вивчення бойової діяльності УПА триває й досі і весь час з’являються нові факти, доповнення та уточнення. Коротка характеристика найбільших боїв покликана просто поінформувати громадськість про важливі події з визвольної боротьби в нашому краї.

Автор: Назар РОЗЛУЦЬКИЙ

Використано фото з інтернет ресурсів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ