Василь Сидор-«Шелест», «Конрад», «Кравс», «Зов», «Лісовик», «Ростислав Вишитий»-Командир УПА-Захід (26 січня 1944 — квітень 1949);
Крайовий провідник ОУН Карпатського краю;
Генеральний суддя ОУН;
Заступник головного командира УПА, Полковник УПА.
Загинув 14(за іншими даними 17) квітня 1949 року із дружиною Софією Сидір-Сушко в бою з військами НКВС у Перегінському районі (сьогодні Рожнятівський район) на Івано-Франківщині на г.Яла.
Разом з ними загинули Драгомирецький Йосип Іванович (26.12.1924р.н.), Жолоб Петро Миколайович (1922р.н.) та 2 невідомі повстанці.
Дрогомирецький Йосип
На фотографії справа -Дрогомирецький Йосип Iванович, псевдо «Бук».
На фотографії посередині Дрогомирецький Йосип
Народився 26.12.1924 р. на Косівщині в с.Нижній Березів. Навчався у Львівському політехнічномуінституті. Коли Я. Стецько 30.06.42 р. на площі у Львові зачитав АКТ, який ініціював провідник ОУН Степан Бандера і проголосив незалежність України, тоді Йосип разом із однокурсниками вступив у молодіжну сітку ОУН. Разом з керівником їхньої групи їздили на Волинь на акції проти німців. Дійшовши під Москву, німці почали арешти у політехніці. Юзь (так його називали дома) утік, прийшов додому у наручниках. В цьому ж році пішов з першими хлопцями у партизанку. Всі пішли у сотню Різуна (зі Снятина), яка знаходилася на горі Куратул. У 1945 році Йосип приходив на 3 днI додому. Помітно було як підсіло праве плече вIд важкої зброї. Користувався такожсовітською «папашкою» та німецьким автоматом. На Куратулі побудували касарні, там і жили. Йосип був чотовим. Партизани підбили німецький літак. Це дуже розсердило німців. Доїхали вони вузькоколійкою в Широшору під Куратул. Підійшли дуже близько підгору. Важким був бій, багато хлопцIв погинуло. Поховані там же на Куратулі. РIзунова сотня пIшла горами до Чорного лIсу. У 1948 р. кур’ёр приходила в Березів і Iван Николчишин (сільський шіIцнамен) поїхав до сина в Чорний лIс. Йосип потім перебував у штабі, так як був грамотним, добре вчився ще у рідній (українській) школі.
В 1949 роцI загинув у важкому бою разом з полковником та своїм земляком Жолобом Петроим з Слободи.
Жолоб Петро Миколайович 1922 р. н., псевдо «Богдан»
Народився в с. Слобода Коломийського району Iвано-Франківської області в багатодітній селянській родині, мав трьох братів і чотирьох сестер, закінчив чотирикласну сільську школу із польською мовою викладання та торговельні курси.
В ряди ОУН-УПА потрапив восени 1945 року, де познайомився і потоваришував із Йосипом Дрогомирецьким – земляком із села Нижній Березів. Разом боролися із ворогами України, завжди пам’ятаючи основну умову боротьби – живими не здаватися. Протягом чотирьох рокIв додому не з’являвся, про його мIсце перебування ніхто не знав, зрідка переказував вісті про себе. Був одружений з дIвчиною із Перегінського Кароліною Бауер, яка також була підпільницею. Загинув 14 квIтня 1949 року в нерівному бою із загоном НКВС, дружину та її сім’ю було вислано у Сибір.
Кароліна Бауер
Кароліна Бауер (на фото справа)
1930 р. н., уродженка селища Перегінське Рожнятівського району Iвано-Франківської області, зв’язкова Крайового проводу ОУН-УПА, дружина Петра Жолоба.
Народилася в сім»ї поляка і українки, мала двох сестер і одного брата. іIсля ліквідації проводу була заарештована восени 1949 року і засуджена до 25 років таборів. Всю сім’ю Бауерів було вислано на Сибір. 3вільнена по амністії 1956 року. Після звIльнення з таборів проживала у Iркутській області. У 2013 р. разом з родиною повернулася в Україну. Зараз проживає в Луцьку.
Завдяки Кароліні Бауер були встановлені імена загиблих героїв – бійців крайового проводу ОУН-УПА.