%d1%82%d0%b8%d1%82%d1%83%d0%bb%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%bc%d1%96%d1%81%d1%82

Пісні записала Люклян Любов, а продиктувала Люклян Юлія Степанівна.

IMG_20161231_122250Посередині Люклян Юлія Степанівна

Деякі з пісень недописані  до кінця, так як Юлія Степанівна не змогла згадати їх. Ці пісні  дають широку, правдиву картину про життя наших предків. Можливо, деякі з них не є “перегінськими”, але їх співали і вважали своїми.

1382718975_vesila2

По бистрій водиці пливуть каченята

По бистрій водиці пливуть каченята –

Той віночок гарний, що плетуть дівчата.

Він нині зелений, а завтра зів»яне-

Молода дівчина до шлюбоньку стане.

 

Як буде ставати тай буде плакати,

Свою неньку в гробі буде споминати.

Ой , прийдіть, мамусю, бо я ся віддаю,

Зелений віночок на голові маю.

 

Ой, прийдіть, мамуню, в неділю зраненька,

Як до шлюбу стану така молоденька.

Ой, прийдіть, мамуню, най вам ся поклоню.

Тай благословіть ви свою рідну доню.

 

Ой, не прийду, доню, бо глибока яма,

Най благословить тя тай другая мама.

Ой, не прийду, доню, бо того не буде,

Най благословлять тя тай другії люди.

 

Нікому так не гірко, як тій сиротині,

Ніхто не пригорне при лихій годині.

Ніхто не пригорне – ні отець, ні мати,

Хіба той пригорне, що гадає брати.

38941269_1258088528

У неділю рано, ще сонце не сходить

У неділю рано, ще сонце не сходить,

Як молодий жовнір вже по гофті ходить.

Ой ходить він, ходить, шаблю в руках носить,

У пана-капітана на уклін ся просить.

 

-Пане-капітане, пусти ня додому,

Бо пише дівчина, що їй Бог дав сина.

-Пущу тя, пущу та й ще не самого,

Скажу ти віддати коня вороного.

 

Коня вороного та й нове сідельце,

Щоб розвеселити дівчиноньці серце.

Їде козак, їде – щаслива дорога,

Питається людей, чи мила здорова.

 

-Здорова, здорова на ліжечку лежить,

Правою рукою за серденько держить.

Приїжджає козак аж до її хати,

Припав до личенька, почав цілувати.

 

-Цілувала би тя лихая година,

Вже мене відреклася вся моя родина.

Відрікся ня отець, відреклася мати,

За тобов козаче, що тя не видати.

 

-Не бійся дівчино, Господь із тобою,

Я відслужу військо – візьму шлюб з тобою.

-А що мені з того, що мня будеш брати,

Коли я не буду у вінку стояти.

-Як не будеш у вінку, то будеш у  дзвінку,

Такой я тя візьму та й за свою жінку.

 

Ой у полі жито

Ой у полі жито копитами збито,

Під білою березою козаченька вбито.

Ой убито, вбито, затягнено в жито,

Червоною китайкою личенько накрито.

 

Ой прийшла до нього сама мила його,

Китайочку підійняла та й поцілувала.

Ой прийшла до нього, голубонька сиза

Китайочку відокрила та й заголосила.

 

Ой прийшла третяя із нової хати,

Було ж тобі вражий сину нас трьох не кохати.

Нас  трьох не кохати, нас трьох не любтити.

Тепер мусиш вражий сину в сирій землі гнити.

38941026_1258096216

Згадай, згадай той тихий вечір

Згадай, згадай той тихий вечір,

Як соловейко щебетав,

Як зорі весело світили,

Згадай, що ти мені казав.

 

Я твого слова послухала,

Бо я ще була молода,

І рідну хату залишила,

І за тобою вслід пішла.

 

Довкола мене чужі люди,

До кого я пригорнуся,

Ой піду, піду я в садок вишневий

Із соловейком розмовлюся.

 

Піду я там над синє море,

Там, де я маю потопать.

-Прощай, прощай, коса дівоча,

Більше не буду тя чесать.

 

Шуміли верби і діброви,

Шуміла в лузі калина,

Там, де дівчина колись стояла,

Осталась  топтана трава.

3-3-638-%d0%ba%d0%be%d0%bf%d0%b8%d1%8f

Ой у полі нивка

Ой у полі нивка, росте стебелинка,

Там дівчина жито жала, сама чорнобривка.

Жала вона, жала, сіла спочивати,

Їхав козак з України – мусів шапку зняти.

 

А як шапку зняв: «Помагай Бог, женце».

А вона йму відповіла: «Бувай здоров, серце».

Слава по всій Україні стала,

Що дівчина козаченька серденьком назвала.

 

Ти славний, козаче, не кажи нікому,

Щоби люди не рознесли, як вітер солому.

Вітер буйненький, солома легенька,

Мене люди візьмуть в зуби – я ще молоденька.

lirichni

Кувала тай сива зозуля

Кувала тай сива зозуля,

Кувала в вишневім саду,

Колись я покинув дівчину,

Тепер я до неї зайду.

 

Підходжу під перше віконце,

А світло так ясно горить,

А моя кохана дівчина

Вже з іншим в кімнаті сидить.

 

Підходжу під друге віконце,

А світло ще й краще горить.

Забив би я того козака,

Та жаль, що дівчина сидить.

 

Виходить дівчина із хати

І стала питати мене:

-Чи хочеш води напитися,

Чи жаль тобі стало мене?

 

-Не хочу води напитися,

А жаль мені стало тебе.

Поріж і покрай моє серце

За то, що покинув тебе.

%d0%b7%d0%b0%d0%b3%d1%80%d1%83%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b5-3

Я молода молодичка

Я молода молодичка мечу гній на стічку,

Якби газда вмер на войні, дала бим на свічку.

Маширують жовнярики попри нашу хату,

Вибігають дрібні діти: «Чи не ви тут, тату?»

Ой не майте дрібні діти на тата надію,

Бо за тата мама взяла гривники білії…

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ