В селі Закерничному Рожнятівського району жила сім’я Мельник Михайла і Мельник Софії, в них було п’ятеро синів: Леон – 1914 р.н., Василь – 1919 р.н., Федір – 1922 р.н., Дмитро – невідомо, Кость – 1928 р.н. і дочка  Юстина – 1924 р.н.

Леон, Василь, Федір, Дмитро були в УПА. Леон був без ноги і продавав у кооперативі в Перегінську. Після приходу  у вересні 1944р. радянської армії, Леон сказав, що не буде працювати на «совітів» і пішов до братів у партизанку.

Три брати Леон, Василь, Федір і їх двоюрідний брат Петро під Образом в Чуті викопали криївку і там перебували. 16 квітня 1945 р. брати варили їсти, а через Лімницю в с.Ясень біля млина був гарнізон. Енкаведисти побачили дим і оточили повстанців. Почався бій. Василь проривається з оточення і відступає, а Леон і Федір загинули, двоюрідного брата Петра москалі взяли живим.

Двох вбитих братів енкаведисти стягнули до дороги, забрали на віз і повезли в с.Закерничне. В центрі села скинули під липи, зняли з убитих весь одяг і поставили вартових. Два дні брати лежали під липами. Мама Софія впізнала синів, але боялася і не говорила, щоб не вивезли родину у Сибір.

Василь, Дмитро і ще декілька повстанців вирішили вбити стійкових, забрати братів і поховати на цвинтарі. Про це дізналися жителі с.Закерничного і стали просити братів не вбивати стійкових, бо енкаведисти спалять їхні хати. Десятник с.Закерничного Савко пообіцяв, що піде в гарнізон до начальника і буде просити, щоб вбитих братів дали поховати. Гарнізон був біля мосту, через який йшла вузькоколійка до с.Сливки. Начальник дозволив забрати вбитих. Коли проходив похорон, то йшло багато людей. Поховали двох братів на цвинтарі у с.Перегінську.

В 1946 р. біля с.Суходіл в криївці був третій брат Мельник Василь «Вітер». Москалі знайшли криївку і сказали здаватися. Василь відстрілювався і загинув від гранати, яку  кинули всередину. В криївці було багато листівок, книжок. Похований Василь на цвинтарі в с.Суходіл.

Четвертий брат Мельник Дмитро «Тарас» був командиром боївки. В його боївці були повстанці з Перегінська: Шляхтич Петро (загинув в 1946 р.), Халусяк Зіновій «Карий» (загинув в 1954 р.), Марко Юліан (загинув 22 жовтня 1953 р.), Піців Зенко (загинув 1954 р.). Мельник Дмитро залишився сам і 1954 р. «замендувався» і працював продавцем у магазині. Одружився і проживав в селищі Заболотів Снятинського району.

Батьки і молодший брат Кость були вивезені у Сибір.

Записав: Семко Володимир.

010

Розказували: Савкова Зося (1920 р.н.),

Семко Дмитро (1931 р.н.),

Родина Мельників з села Закерничного.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ