Опис бойових дій підрозділу внутрішніх військ МДБ Українського округу по ліквідації боївки проводу ОУН «Шелеста» 14 квітня 1949 року на Станіславщині.
5 травня 1949 року.
Цілком таємно.
Посмертне фото В. Сидора
Опис бойових дій ЧВГ 34 15 чол. Під командою командира взводу 7 ср. 215 ст. лейтенанта Литвиненка по ліквідації крайового проводу ОУН «Шелест» в лісі (8080) Перегінського району Станіславської області 14.4.49 р.
Частина 1
Частина 2
1.Оперативна обстановка.
Перегінським райвідділом МДБ було встановлено, що 9 квітня 1949 року о 20.00. банд група 4 людини пройшла через с.Кузьминець (9080). У тому ж районі наприкінці 1948 року невідомою банд групою був пущений під укіс паровоз вузькоколійної залізниці.
6 березня 1949 р. при ліквідації окружного проводу СБ «Дениса» у вилучених документах була знайдена схема з позначенням місця розташування притулку крайового референта СБ «Єфрема» в районі с.Осмолода.
Висновок:
Вищевказані факти та інші дані дають право припускати про наявність в районі сіл Осмолода і Різарня (9080) притулку великого керівника підпілля ОУН. Місцевість в районі передбачуваного розташування притулку гірничо-лісиста, з наявністю глибоких ярів, що дає можливість хорошому укриттю бандитів. Характерні особливості місцевості для точних даних про місцезнаходження притулку вимагають тривалого і ретельного пошуку в лісовому масиві шляхом послідовного перегляду місцевості по кадрах.
ІІ.План операції.
Для проведення пошуку бандитського притулку, захоплення або знищення бандитів у районі сіл Осмолода і Різарня командиром 7 ср. ст. лейтенантом Козиновим і начальником Перегінського РВ МДБ капітаном Огорілишним була вислана ЧВГ № 34-15 чоловік під командою ст. лейтенанта Сенькина.
Завдання.
Упродовж п’яти діб з 13.4. по 18.4.49 р. здійснили пошук шляхом послідовного прочісування лісового масиву (8080, 9080), звертаючи особливу увагу на яри, ущелини, схили висот і гірські струмки, з метою виявлення слідів, опрацювання їх і виявлення бандитських притулків.
Забезпечення.
Продовольство – сухий пайок на 5 діб. Озброєння – тебельне, боєприпасів 1 би/до, дві ракетниці, металічних щупів з розрахунку 1 на 2 людини. Сигнали упізнання і пропуску діють на ІІ декаду квітня 1949 року.
ІІІ.Хід бойових дій.
О 10.00 13.4.49 р. ЧВГ поїздом вузькоколійної залізниці прибула у с.Осмолода, звідки, прийнявши бойовий порядок, почала пошук у напрямку Різарня (9080), струмок Воревчик (8080).
О 15.00 ЧВГ виявила слід людини, яка проходила вздовж струмка Воревчик з північно-східного напрямку. Близько 20.00 того ж дня у Безіменного струмка слід було втрачено, після чого ЧВГ з настанням темряви повернулася на нічний відпочинок у с.Різарня.
О 6.00 ЧВГ відновила пошук, вийшовши до струмка Яла в напрямку гори Висока (8080). По досягненні стежки, що перетинає струмок Яла, молодший сержант Русин знайшов загублену рукавичку. Лейтенант Литвиненко розгорнув групу в ланцюг і почав прочісування лісу від струмка Яла по східних схилах гори Висока. Пройшовши 200-300 метрів, ЧВГ почула звук пили. Лейтенант Литвиненко дав команду групі залишити речмішки, зняти плащ-палатки і все зайве майно і з усіма запобіжними заходами продовжувати рух на звук пили. Пройшовши 40-50 метрів, ЧВГ помітила попереду себе в метрах 50 будинок із колод, ретельно замаскований деревами. Оцінивши обстановку, лейтенант Литвиненко вирішив розбити ЧВГ на три групи по 5 чол., Яким поставив завдання: першій групі під командою сержанта Ігнатьєва з ручним кулеметом висунутися до північної сторони будинку, щоб закрити вихід з дверей і не дати можливість відходу бандитів (за наявності таких) в північному напрямку. Друга група під командою сержанта Русина мала висунутися до південної сторони будинку із завданням не допустити відходу бандитів у південному і східному напрямках. Третій групі під командою лейтенанта Литвиненка розташуватися із західного боку будинку, взявши під спостереження вікна, які виходять на захід.
Коли групи висунулися на свої місця, з будинку вийшла жінка, озброєна пістолетом, і попрямувала у бік вбиральні, але помітивши рядового Аникіна, скрикнула : «Стій, хто ти!» Лейтенант Литвиненко, бачачи, що група розкрита, з автомата вбив жінку. Інший склад ЧВГ, почувши стрілянину, замкнувши кільце блокування, відкрив вогонь по вікнах і дверях будинку. Бандити відкрили сильний вогонь у відповідь з автоматів і гвинтівок. Під час бою, що зав’язався, бандитський вартовий, раніше не помічений розвід групою, обстрілявши групу Русина, кинувся бігти у південно-східному напрямку вглиб лісу. Для переслідування бандита була виділена група 3 чол. Під командою сержанта Ігнатьєва, яка, пройшовши 2 км лісом, слід загубила – бандит сховався, група повернулася до місця бою і взяла участь у ліквідації основної групи бандитів. Бандити, які знаходилися у будинку, неодноразово намагалися вийти з нього і під прикриттям вогню пррвати кільце блокування і піти у ліс, але вогнем ЧВГ були вбиті.
О 10.00 вогонь бандитів був припинений. По команді лейтенанта Литвиненка група з 3 чол. На чолі з молодшим сержантом Орєховим, підійшовши впритул до будинку, вкинули у вікно дві гранати, після чого ввійшли у будинок. При огляді першої кімнати, один із ще живих бандитів стрілив із пістолета, але вогнем у відповідь був знищений.
ІV.Результати бойових дій.
В результаті бойових дій ЧВГ №34 було ліквідовано 6 бандитів, з яких упізнаний крайовий провідник ОУН «Шелест». Трофеї: гвинтівок – 3, автоматів – 5, пістолетів – 7, патронів різних – 15 000, радіоприймачів – 2, американських доларів – 56.
ЧВГ втрат в особовому складі не мала. При ліквідації бандитів відзначилися: лейтенант Литвиненко Степан Костянтинович, мол. сержант Орєхов Микола Іванович, сержант Ігнатьєв Олександр Семенович, єфрейтор Комаров Микола Якович.
Висновки командира полку.
1.Успішним бойовим діям ЧВГ сприяло правильно прийняте рішення на пошук бандитського припулку в районі г. Висока.
2.Наполегливі і умілі дії особового складу при проведенні пошуку впродовж двох діб і під час бою.
Командир 215 стрілецького ордена Червоної Зірки ВВ МДБ полковник Комаринець.
Висновки командира дивізії.
З висновками командуючого полку згоден. Особовий склад, який відзначився, гідний заохочення правами начальника військ. Слід також відзначити негативний факт операції, який полягає в тому, що старший групи лейтенант Литвиненко і опер працівник ст. лейтенант Сенькин після закінчення бою своєчасно не перевірили наявність усього бандитського майна, внаслідок чого рядові Леонтьєв і Анікін, скориставшись безконтрольністю офіцерського складу, присвоїли 20 000 рублів грошей, що належали бандитам. Гроші у солдатів вилучено і передано в РВ МДБ.
Опис розмножити і розіслати в частини для вивчення з усім особовим складом.
ТВО командира 82 стрілецької дивізії полковник Азов.
25 травня 1949 року.
