14 червня 1934 року через тяжку хворобу на 77 році життя в Перегінську помер директор митрополичих дібр Йосип Сальц.

Народився 1857 року в Живці. Після закінчення навчання працював кілька років на лісових підприємствах в Америці. З 1896 року обіймав посаду надлісничого митрополичих дібр в Перегінську.

Ще на початку ХХ століття маєтність займала верхів’я р. Лімниці та її лівих приток і становила 34217 га, в тому числі лісових насаджень – 30355 га. Сама Управа Перегінських Столових дібр знаходилася в селищі Перегінськ. Керував нею управитель – з 1920 року цю посаду займав Йосиф Сальц, пізніше – виконував обов’язки управителя інженер Юліан Левицький (1935 р.) та Михайло Мартинець (1935–1939 рр.). За часів української влади як фаховий лісник був лісовим дорадником Староства в Долині і на тій посаді зробив немало користі для всього повіту. Своїм небуденним тактом, знанням іноземних мов і закордонним досвідом заслужив повагу серед своїх і чужих, що дало йому змогу серед тяжких умов вести гідну управу в довірених йому лісах.

В минулому Горганами проходили великі повені, що завдавали великої шкоди господарству. Їх наслідки працівники маєтності ліквідовували оперативно й ретельно, постійно проводилися відповідні роботи з укріплення берегів р. Лімниці, оскільки ця гірська річка часто виходила з берегів і завдавала великої шкоди навколишнім територіям. Підтвердження цього є листування Управителя Столових дібр маєтності “Перегінсько” Йосифа Сальца з Генеральним адміністратором Центральної адміністрації Митрополії у Львові отцем- митратом Титом Войнаровським. Доповідаючи, зокрема, 14 липня 1929 р. про чергову повінь у Карпатах, Й.Сальц писав: “Передвчора була у нас велика повінь, зробило в селі і на колійці великої шкоди, на Підлютім нічого не рушила, хотя й вода плила поверх камениць… міст забрала вода…”. У листі управитель Й. Сальц подав свої пропозиції щодо проведення окремих технічних робіт, спрямованих на укріплення берегів р. Лімниці й розрахунок витрат на ці роботи.

Як громадянин, не відмовлявся ніколи від праці і жертв на народні цілі, підтримував українську пресу, був активним членом українських місцевих товариств, член НТШ і Комісії охорони природи. Постійно санував на утримання шкіл на Волині, на Рідну Школу. Після того як згоріла читальня просвіти Сальц актом даровизни пожертвував під будову Народного Дому в Перегінську найгарнішу діялянку на ринковій площі. Також щиро опікувався сиротами і захоронкою при оселі Сестер Служебниць Непорочої Діви Марії.

Похований 16 червня в Перегінську.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ